Він вітром її волосся розплітав
До свого серця ніжно обіймав.
Приходив ясним місяцем до вікон,
Малював їй казку солодкий сон.
Вдихав у неї як в парфум акацій
Руками торкавсь до ніжних грацій.
Милувався звечора аж до ранку
Про любов співав свою співанку.
Дививсь на неї наче на ікону,
З зір мережив золоту корону.
Страстно, так медові уста цілував
До свого серця ніжно обіймав.
А за спиною виростали крила,
Шепотів люблю тебе я мила.
І на арфі їй серенаду співав,
Словами її душу лікував.
Почуття в любощах їй відкривав
Із за заграв їй сонечко нахиляв.
Запалював жар - вогонь кохання ,
Ця мить була ніби перша - остання.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045291
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.08.2025
автор: Чайківчанка