Веселились зорі… Весело сміялись,
з гусоньками зорі у ріці плескались.
Там, де залишили білі гуси пір’я,
дружно всі зібрались у ясне сузір’я.
А коли світились зорі над лісочком,
їжачок колючий там котивсь клубочком.
Як над нашим лугом сяяли яскраво,
випасати коней їм було цікаво.
Веселяться зорі... Як їм не радіти?
Люблять, коли мають сни солодкі діти.
Мерехтять у небі зірочки привітно,
кожному від того на душі так світло.
Під віконцем нашим квіти колисають,
а сонечко зійде – самі засинають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045250
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2025
автор: Надія Башинська