Як ходила доля по колючій стерні
Зазивали доленьку дорослі й малі:
Заходь! Зайди, доленько, і до нас у двір!
Порадуй новинами, звесели нам зір.
Підкажи доріженьку без горя-смути
У важку годину, як народу бути…
Чим здолати лютого супостата?
Країну пустинею він робить й хати…
І сказала доленька, єдність – це як сталь!
Правди слово, хоч гірке, а чесне - кришталь!
Подивіться в поле, в чім колосся сила…
Життя лише в єднанні світле, красиве!
В. Ф. – 10. 03. 2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045227
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2025
автор: Веселенька Дачниця