довіру - то не всім

Дивуюсь,  що  ці  рядки  я  написала  у  16  років:

життя  часто  –  не  солодке,
життя  наше  –  це  не  гра,
буває  довге  і  коротке,
буяє  ним  земна  краса.

цей  світ  придуманий  давно,
живемо  -  наче  виживання:
сильніший  кривдить  все  одно,
але  не  вічне  це  страждання.

ми  інколи  надмірно  "скриті",
будуємо  собі  стіну.
і  ніби  двері  вже  закриті,
а  відчуваємо  вину.

і  різні  кривди  та  образи  -  
як  їх  нелегко  пропускати,
у  світі  світло  наче  в  масах,
але  так  страшно  відкриватись.

як  ворог  обпікає  знову,
загоїти  вдається  слід.
любити  всіх?  усім  -  любові?
о  ні,  довіру  –  то  не  всім.

14.11.2006,  с.  Настасів,  Тернопільского  району

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045214
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2025
автор: Olivia Home