Очі з дамаської сталі
Впевнено різали гущу,
Наче нестерпно бажали
Витрясти поха́пцем душу.
Спрагло дотла пропікали.
Руки рвонулись до тіла.
Губи, жорсткі, мов корали,
Знали чого так хотіли.
На́скрізь прорізало лезо.
Птахою хіть клекотала.
Вир із бурхливий експресій
Лавою рвався та шалом.
Очі з дамаської сталі
Гладдю розлилися плесом,
Потім блаженними стали
І зацвіли піднебесно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045211
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2025
автор: Оксана Дністран