Циганська пристрасть
В степу кибитка, квіток мов море,
Важка дорога, колесам горе,
Одне скотилось, упало в полі,
Всміхнувся вершник, дівча на волі.
Іржання коней, гарячі гриви,
Води напившись, спітнілі спини,
Шептала нічка, кохатись грішно,
Зірки мигтіли, змирись лебідко.
О чорні очі, циганська пристрасть,
На пальцях кольца, сукні в намистах,
Лице заграва, то сонця частка,
Любові втіха, шматочок щастя.
Най доторкнуся очима стану,
Рабом довічним, я стати прагну,
В браслетах нових теплі зап’ястя,
Горять долоні в жаданій страсті.
Волієш Злато, шикарну сукню?
Я знов п’янію, голеньку люблю,
У травах сонних, цвіркун дрімає,
А моє серце вогнем палає.
Цнотлива нічка в зорях магічних,
Сяючі очі, циганська пристрасть,
Мій дотик ніжний, до уст торкнуся,
З палких цілунків, меду нап’юся.
Моя трояндо, в цю мить, назавжди,
Сховай шипи, щойно цвіт зірвавши,
До ніг впадаю, одну кохаю,
Пізнаєм ласку, поклич до раю.
Дераговано 07.08.2025р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045202
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.08.2025
автор: Ніна Незламна