Якби мав я зорі, що у небі сяють,
Бачив би ночами, як дівчат кохають.
Якби мав я місяць круглий чи серпанок,
То росу встелив би, що збира світанок.
Був би в мене вітер, помічник крилатий,
Я б збудив тихенько, хто заснув у хаті.
Якби мені хмари, та ще й блискавиці,
Від дощу тікали б браві молодиці.
Мав би я веселку, кинув через річку,
Сяйвом засліпив би молоду Марічку.
Якби ж мені крила дарувало сонце,
Я б рудим промінням стукав у віконце.
Дуже мені шкода, що цього не маю,
І як місяць вийде міцно засинаю.
Доки я прокинусь світанок минає,
Вітерець крилатий роси позбирає.
6.08.25р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045166
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2025
автор: Степан Олександр