Про зорепад нічого не питай,
Бо небо, бачиш, не вміщає зорі,
Вони воюють й падають за край,
І слабші, послизнувшись, тонуть в морі.
Дерева ловлять ці зірки на крони;
Я простягаю ноги травам в коси,
Неначе небо в мене на долоні,
Неначе літо в мене у волоссі.
Про зорепад нічого не питай:
Назад у небо вже шляху немає.
Ти, зоре ясна, в мить свою згасай -
Моє бажання я не загадаю.
"Аромат часоплину" 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045155
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.08.2025
автор: Ольга Мороз-Кміт