Я хочу намалювати криві лінії
І не шукати виправдань "неідеальності".
На папері все буде нелогічним -
Байдуже, це ж моя реальність.
Довкола сиплеться пісок.
Він пробивається вируючим напором.
Я тут простий спостерігач,
Намагаюсь обійняти все своїм незграбним зором.
І та, залишена колись, німа, страждаюча особа -
Це буду я, що вже не прагне до граціозної подоби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2025
автор: Mezu Svitlana