сонце - збуджена пляма на холодному тлі
в дофаміновій ямі часової петлі
медитує на стіну посейбічний двійник
тінь залишивши врешті в піні сутінків зник
<
знак поразки таврує / коронує чоло
жертва божої ласки чистить чорне крило
на муку слів пророцтва жорна сумніву труть
лячно тхне чистим оцтом сліз невдячності ртуть
<
знову бути в системі без ролей та імен
похіть - стягнутий ремінь, совість - втрачений ген
сонце - пляма_ натомість атомарність думок
марних. вкрадених в когось. зайве вичавив. змовк.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045104
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2025
автор: Ки Ба 1