Прозорий ранок дихає сонцем…

Прозорий  ранок  дихає  сонцем…
Він  пахне  цілющим  зіллям.
І  сила  моя  з-під  пташиних  крил,
Зроста  золотим  сузір’ям.
У  тиші  солодка  рідна  земля,
Призначена  древнім  родом.
Мале,  як  старе,  старе,  як  маля,
Із  хатою,  тином,  городом.
Став  час  пильнувати  свого  корабля
Із  цінним  у  нім  народом.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2025
автор: fialka@