Догорає ґніт…

Ця  ненависть,  ця  лють  -  вона  росте,
вона  міцніє,  шириться,  з'їдає.
Так  легко  спалює  складне  й  просте.
Спостерігає  і  чогось  чекає.
Ця  ненависть...  Із  дня  у  день  жива    -
нажаль  для  неї  є  щодня  пожива.
Який  рік  чорні  золоті  жнива?
Не  геноцид  це  нації?  Наживо.
Лють...  До  точки  відліку  прямує  -
дійде  до  краю  і  поглине  світ,
який  і  досі,  чуючи  не  чує  -  
сліпий,  не  бачить.  Догорає  ґніт...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045082
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2025
автор: Ксенія Фуштор