[b]безтямно плямкають уста , не про Творця , про ідола промовка , замовкла правда перетворена у гріх , під ноги кинули горіх щоб їсти скарлупу і думати що зуби стануть сильніше , щоби в душі позліти й почорніти . заговорити лихом від брехні й позбавитися душі ходити мов раби кланятись темряві всесуєтній і непорушно стояти в гранітних несенітницях вічно . [/b]
19.09.2024 19:20:29
https://www.youtube.com/shorts/PukRLnokf6c
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045080
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.08.2025
автор: Іван Українець