[youtube]https://youtu.be/I0ZUqtl3N90[/youtube]
Я так прошу тебе не варто
Не скидуй зразу мої мрії
Там сонця дуже так багато
Там так розкішно та красиво
Не знаю як тебе забути
Ти зачепила наче якорь
І всі тепер думки про Лену
Про таку гарну та яскраву
Не знаю що так зачепило
Але ніколи я не думав
Що все байдуже стане зразу
І що маяк я не забуду
Що я свої не знаю думки
Все так летить ніби до верху
Але я сам втрачаю сутність
Я що закохаюсь у тебе?
Я так прошу тебе не варто
Ти не чекай як рветься серце
Ти краще мені просто зразу
Скажи якщо я проти шерсті
Я розраховувати можу
І плани деякі складати
Я загартовував кохання
Щоб більш його не розділяти
Щоб свою душу не шукати
Щоб своє серце не втрачати
І крила що в пилу у шафі
Ніколи більше не вдягати
Я так прошу тебе не варто
Ти не чекай коли зірветься
І полетить душа до неба
І знов кометою вернеться
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2025
автор: Андрій Листопад