*****
Г.П.
Ми знову проживаєм край затоки
і хмари пропливають понад нами,
й сучасний торохтить Везувій,
і осідає пил по перевулках,
й шибки по перевулках брязкотять.
Колись і нас отак засипле попіл.
Я так хотів би в бідний час оцей
приїхать на околицю в трамваї,
ввійти в твій дім,
і може через сотні років
прийде загін відкопувати місто,
то я хотів би щоб мене знайшли
залишеним навік в твоїх обіймах
Засипаного новою золою.
***(Оригінал)
Г.П.
Мы снова проживаем у залива,
и проплывают облака над нами,
и современный тарахтит Везувий,
и оседает пыль по переулках,
и стёкла переулков дребезжат.
Когда-нибудь и нас засыпет пепел.
Так я хотел бы в этот бедный час
приехать на окраину в трамвае,
войти в твой дом ,
и если через сотни лет
придёт отряд раскапывать наш город ,
то я хотел бы,чтоб меня нашли
оставшимся навек в твоих объятьях
засыпанного новою золой.
Ноябрь 1962 года
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045067
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 04.08.2025
автор: Михайло Гончар