Плететься тихо череда років,
Гойдається на різних хвилях часу,
Мов ті човни біля міцних кілків,
На прив’язі, щодень і ніч, в додачу.
Додача, правда, в кожного своя...
Кому та що записано по роду.
На всіх лишається свята земля,
З бідою навпіл, - одного ж ми коду.
Код нації тримає на плаву,
У нім тече любов, шана й повага.
Коли життя веде на мілину -
Рятує злість, упертість та відвага.
04.08.25
світлина: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2025
автор: Валентина Ланевич