Ти бачив світ, згораючим в вогні,
Ти бачив смерть і ад на власні очі.
І як тобі тепер, скажи мені,
Коли жахи приходять серед ночі?
Я згоджуюсь підставити плече
І бути тилом у тяжкі години,
Коли твій спогад болісно пече,
Коли він рве реальність на частини.
Нехай бракує слів на сотнях мов,
Твій розум з серцем варварськи воює, -
Коли твій світ палає знову й знов -
Кажи, кричи! Повір, тебе почують.
© Валерія Кропівна
04.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1045052
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.08.2025
автор: Валерія Кропівна