Чому останнім часом ми не відчуваєм щастя?
І знову, знову дивимося в темінь серед ночі
Вдихнуть на повні груди хочеться повітря
До ранку хочеться закрить нарешті знову очі
Немає відчуття, що все іде як ти того чекав
І кожен день лиш нагніта бажання знову бути
Але ж свободи довго так хотів, чекав, чекав
Отримавши, уже не знаєш будеш, що робити
Можливо втома грає й знов тому не спиться
Думки кружляють ніби зграя воронів в тобі
Чекаєш, що наступний крок у снах насниться
Листаєш спогади як одяг у великім гардеробі
Чому останнім часом ми не бачим свого щастя?
Здається все зробили, щоби на собі відчути
Але знов бачимо в душі і серці пустоту життя
І чимось намагаємось назавжди ми її закрити
Один наряд вдягаєм і здається ідеально буде
Та знову ніч доводить, що то марна спроба
Новий кошмар прийде і нова ніч тебе розбуде
Ти відкриваєш гардероб, новий наряд і проба
І дні за днем твої проходять у нових примірках
Собою хочеш бути і відчуть свободу уві сні
Тобі на повні груди хочеться вдихнуть повітря
Прогнать нарешті сни кошмарні та зловісні
Чому останнім часом ми не знаєм свого щастя?
Отримали ми все чого давно і довго так бажали
Між одягом у гардеробі ніби загубили почуття
Забули, що в пустому ми також його шукали
03.08.2025 (Яресько Я.М).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044980
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.08.2025
автор: Ярослав Яресько