💗💗💗💗💗💗💗
Я іду, я іду через поле,
Колосяться вже стиглі жита
Десь назустріч Поблажливій долі .
Де сховались казкові літа.
Он за обрієм сонце сідає ,
В небі жайвіра пісня кружля,
Стежка руку свою простеляє
До барвистого в ружах села.
Онде річечка змійкою в'ється,
Мов у дзеркалі видно весь світ
Все довкілля бентежить , сміється,
Й не признається, Скільки нам літ.
-Подаруй мені крапельку щастя
І про нього усе розкажи
Я тобі, я тобі буду вдячний.
З нами буде воно назавжди.
02.08.25р.
🤹♀️В.Мала
💗💗💗💗💗💗💗
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044926
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2025
автор: Валентина Мала