Знов х-лу наснився сон.
Уві сні прийшов кобзон.
Ніби тільки на хвилинку
Просочився крізь бетон.
Мовчазний такий і тихий
Протягнув якийсь талон.
«Йося, я тебе не кликав!»
«Краще б ти мене не смикав!»
«Що за дивний папірець?»
Тре під ковдрою долоні -
Думка б’є йому у скроні -
«Це квиток в один кінець»
Дивиться на йосі рожу -
«Дійсно йося, но прігожин»
п: «Політаєм!? Президент!?»
х:«Я би радий та не можу…
Ти чого такий ворожий!?»
п:«Мій літак розбився вщент»
х:«Знаю, та повір, то був не я!»
«Нас обох надув вусань лука!»
В темряві зникає силует,
Тільки чує як тріщить паркет.
Знову це жахливе відчуття -
Ніби хтось висмоктує життя…
«Хтось підлогу ту відремонтує!?»
Ніби по кімнаті полк крокує...
Обертатись страшно як ніколи,
Коли бачить, а на склі ікони*
«Мальчикі у трусіках» стоять
І по черзі щось там гомонять…
Сситься, сере, в піт кидає -
«Більше не допомагає»
Натовп ближче та гучніше -
«Знову цей жахливий жах!!!»
Вперше як втекти не знає...
Чує з натовпу лунає:
(Кожний звук та кожне слово
Ніби вбитий в дупу цвях)
«Не поліз би ти, х-ло, в Донбас»
«Не домбили й не бомбили б нас»
«Із-за тебе ми в одних трусах»
«А кому не пощастило - по полях -
Добривом землі, тваринам їжа»
«Ти не пуп землі - пупОчна грижа!!!»
...
*Мається на увазі відображення
Всі «сни» зібрані під назвою «СНИ ДИКТАТОРА».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044924
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2025
автор: Любов Люта