Так хочеться сильною бути, хорошою,
та втомлене тіло лиш хоче обм'якнути.
Пекучою сухістю, сонцем просякнуте,
повітря не сповнює, тільки спустошує.
То що ж моє завтра підкаже чи вирішить?
На що мене вистачить в хибній тривожності?
Бо рими мої у думках вже не множаться
і літо моє вже не дихає віршами.
І знову доводиться сходити з колії,
і з музами вкотре псувати відносини.
А хочу дощами залитої осені,
що втішить мене у моїй меланхолії
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044886
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.08.2025
автор: Ася Оксамитна