Сонце


Темна  ніч  уже  пішла
Десь  у  інший  край.
Днина  світлая  прийшла.
Я  їй  радий  вкрай.

Сонце  сяти  почало,
Ніжно  гріти  теж.
Лагідне  його  тепло,
Що  немає  меж

Радості  моїй,  яку
Сонце  виклика.
Я  пірнаю,  як  в  ріку,
В  неї.  Мов  ріка,

Радість  світлая  тече
У  душі  моїй.
Сонце  гріє,  не  пече.
Тілу,  також  їй

Це  відчутно.  У  мені
Ніжні  промінці
Сонця  у  останні  дні
Літнії  оці

Будять  світлі  почуття,
Живлять  їх,  щоб  мав
Їх  я  протягом  життя,
Щоби  відчував

Їх  я,  саме  їх  одних.
І  вони  мені
Все  дають,  що  є  у  них.
І  душа  пісні

Радісні  в  мені  співа,
Як  вода  жива,
Ллються  на  папір  слова
Із  мого  єства,

З  серця  ув  усій  красі
Й  зовсім  вже  не  гірш,
Ніж  вода,  й  складають  всі  
Знов  прекрасний  вірш.                                                          



Євген  Ковальчук,  19.  08.  2021

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044876
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2025
автор: Євген Ковальчук