У тебе унітаз не золотий
і їжу доля посипала перцем,
та від батьків у спадок маєш ти
велике, тепле, благородне серце.
Удалині поблискує зима
і музика Шопена усе ближче,
але ти народився не дарма
і по собі не лишиш попелище.
Усьому богом дано день і час,
труба ієрихонська не дрімає,
але повір – у кожного із нас
життя багато надто не буває.
Тому тримайся, друже, і іди
упевнено дорогою своєю.
У світі залишаються сліди
не лише від кросівок корифеїв.
01.08.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044846
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2025
автор: Олександр Мачула