По полю гуляє вітрець розбишака,
То лагідно віє, то вихором зрине,
Така ось веселість усім дошкуляла,
Розвагам не раді в засушливий липень.
Він тільки сміється, грайливо заводить,
Навіщо журити, чому нетерпіння?
Змінити не можу всі примхи природи,
Усе в круговерті зі змістом повірте.
Нахнюпилась зранку біленька ромашка,
Тож пити я хочу, марнію безвольно,
Немов пробудився, оце так білявка!
Всю силу до неба направив потоком.
Де й хмари набрались, зібрались до купи,
Враз дощик вперіщив, достатньо шумливо,
Чого ти не зробиш для того хто любий,
Ой як же душі цій, тепленько зробилось.
Музична композиція створена за допомогою SUNO AI
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.08.2025
автор: liza Bird