Любов свою я подарую краю,
Де народилась я і де живу,
Де в росах особливо сонце грає,
Почну життя сторінку тут нову.
Збиралась іншу збудувати долю,
Знайшовши тут надійний оберіг,
Він у корінні, що гартує волю,
І у хрестах, що мій вартують рід.
Пізнавши біль розчарувань і зради,
Я не здавалась, мріяла про те,
Як засміються в небі зорепади,
Як сила правди всюди розцвіте,
Як зміниться кохана Україна,
Й народ відчує кожного плече,
Із уст усіх поллється солов’їна.
Сьогодні ж інший біль мене пече.
Чому так є? За що ми всі страждаєм?
Не вірю, що карає так нас Бог
За те, що ми «сестриці» догоджали,
А може, за сліпу свою любов?
Реве війна по всенькій Україні –
Цвіт нації у землю зарива,
Та вже нас не поставить на коліна,
Бо народилась нація нова.
21.07.2025.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044800
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2025
автор: Ганна Верес