Я з тих країв, де ранки росянисті
Стрічають сонця дійство півсвяте,
Вдяглись рослини у живе намисто,
У нім проміння сонячне цвіте.
Я з тих країв, де пахне надвечір’я
І м’ятою п’янкою, й чебрецем,
Усю любов йому віддам дочірню,
Даровану душі моїй Отцем.
Я з тих країв, де у пошані воля,
Яку народ так довго здобував,
Де світ чарує сонцеоке поле*,
Красу якого жайвір оспівав.
Я з тих країв, що називають раєм,
Де у житах волошок рясота,
Де друзів щедрий стіл завжди збирає,
І де молитва чується свята.
Нап’юся я краси й тепла від сонця,
Аби цей край звеличити в піснях,
Про чорнобривці в мами під віконцем
І мальви, що навідуються в снах.
10.07.2025.
------------------------------------------------
* – маєтся на увазі соняшникове поле.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044794
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2025
автор: Ганна Верес