Її нарекли Діаною.
Красива, струнка була.
В очах її сонце виснуло.
В сердечку – любов жила.
Вона вийшла заміж, хлопчика
зачала – в утробі ріс.
Носила його сім місяців,
допоки смерть не приніс
Йому і його матусеньці
нападник-сусід з рф.
Ракету, де дім пологовий,
пустив. Чуєш, ЮНІСЕФ?
Убив і маля, і матінку –
було їй лиш 23.
Всі мрії жінчині – в попелі,
який рознесуть вітри.
І доки ще буде сіяти
розруху і смерть сусід?
Коли на землі він кару вже
знайде, дасть у небі звіт?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044784
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)