«Топчуть ноги радісно і струнко
Сонні трави на вузькій межі,»/ Олена Теліга
Оповите серце легким трунком
Із любов’ю творить колажі…
Пахне м’ята в звабних поцілунках
І рум’янець з квітів на щоці.
У серпанку Доля нам дарунки
Тче промінням теплим у руці…
Світлом шле зоря своє вітання,
А рука моя в руці твоїй…
І межа вузька легкі зітхання
Сонно в трави всотує хмільні…
Ми кохання міряєм безмежжям –
Це в світанні літ – земна краса.
Хоч з роками звужуються межі,
Не згасає в справжньому краса.
Бо над нами в небі соло птиці…
А обійми тіл до божества…
«Задивляюсь у твої зіниці
Каламутно-сині, як весна». /Василь Симоненко
Л.Таборовець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044783
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2025
автор: Любов Таборовець