А я слухаю, слухаю, слухаю
Тихий шепіт беріз з вітерцем,
То, здається відлунює музика
Ніжна-ніжна. В душі легкий щем.
Горобина раз по раз спалахує,
Мов заграва, калинонька теж.
І стрибають каштани, мов м"ячики,
Котяться у траву, не знайдеш.
Та вербовими вкрите листочками
Чисте плесо малого ставка.
Літо ж так відпускати не хочеться,
Нехай пісня його не змовка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044767
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 31.07.2025
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський