Я тебе тільки в мрії покличу,
То хоч зіркою в небі з’явись,
Посміхнися, як Бог, таємничо
І закохано в очі дивись.
Я без слів буду бачить, що значу
У твоїм загадковім житті,
Посумую, зрадію, поплачу
І зійду із дороги-путі.
Заберу тільки мрії з собою,
Щоб леліяти їх, берегти.
Я люблю і горджуся тобою,
Хоч про це не дізнаєшся ти.
25.09.1998
©Коломоєць Людмила Петрівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044753
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2025
автор: Людмила Коломоєць