Краса в очах того, хто дивиться
Розбилась об реальність вщент.
Сліди від сліз гірких на вилицях
Карбують в пам'яті момент.
Страхи - живі, думки - розкидані,
І через ночі та пітьму
Безсоння крають звуки вибухів,
А я чимдуж кляну війну.
І хто ви є, раби московії?
Яка пригнала вас мета?
Продерлись в інші території
Під заклики свого чорта!
Нема свого - усе накрадене
І пропаганда тому факт.
Ви - нелюди, ім'я вам Каїни,
Бо кожен вибух - це теракт.
Нові часи прийдуть з відплатою
(Не замолити всі гріхи) -
Ви завжди лишитесь проклятими
За всі принесені жахи!
30.07.2025
© Валерія Кропівна
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044746
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2025
автор: Валерія Кропівна