Заради правди...
Чужого досвіду цуралася, нажаль,
Не тим, не ті щоразу відчиняла двері.
І сипалась душі моєї пастораль,
Немов пісок пустельний через жмені.
Замало мудрості, почерпнутої з книг,
Де все розставлене прискіпливо, ретельно -
Як правильно, як треба - без інтриг.
Але життя - розпечена пательня.
Підеш за мрією, усім наперекір,
Як сходить ясне сонце проти ночі,
Багаттям затріпоче вир подій.
Підлити масла знайдуться охочі.
Їм на роду написано повзти,
На крилах мрій їм не літать ніколи,
Їм почуття незнане висоти.
Багато їх , приземлених, довкола.
Та краще пізно, ніж ніколи у житті,
Нехай не всі час залікує рани,
Пройти крізь пекло і не зрадити меті,
Не задля визнання - заради правди.
30.07.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.07.2025
автор: Емма Листопадна