Слову, Ісусу Христу,
і Євгену Гулевичу (Львів) —
добровільно згинулому на фронті —
за волю, з пам’яттю-любов’ю
присвячується
до чого ж втягуються люди?
В мистецтво
втягуються люди
до чого ж втягуються люди?
в проєкти, які творять люди
до чого ж втягуються люди?
хто зна
в ідеї що в них Бог
і в людях
чесно — ідеї творять люди?
Ні, Бог і гори —
і тягнуть все д’горИ
із небом — людей люблять...
а що тут пам’яті нема
є — нетривка
то пам’ять Божу вільно —
люди — люблять...
любов і вічна! І тривка.
по згустках смислів — сяйво радості,
й то — люди...
ох в пам’яті ми дуже ласі —
але вже йдемо... у слідах — безчасся...
до чого ж втягуються люди?
із золотою
вільною габою й
все відбувається само-собою...
ах ти занурений
у
дивну концентрацію
із золотою вічнопахучою акацією
нею ми й не роз’єднуємось
бо то в одній хвилі…
нею і не роз’єднуємось
бо то в одній хвилі
Богу милі і мені милі!
29.07.2025,
Київ —
Новий Єрусалим!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044660
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович