[b]І , як страшно
бо без Бога
вийшли воювати люди
щоб вбиватоньки повсюди
люди ... ж мої ... люди...
із чужого краю
будьте добрі поверніться
озовіться
бо вас кличе правда вже додому
дім в руїнах ,
бо у душах , вже й не має Бога ...
все говорять , байдикують
і в Церквах словами
рани Божі залікуйте
люди , Бог ще з вами .
Десь сиділи , говорили
пили собі пили
мабуть очі заліпили
всі людські могили
заорали в землю кості
і чужі і свойські
чи ми свині , чи ми
люди
Боже , о мій Боже ...
ставлять хати на помості
та за людські гроші
що накрали , обіцяли
ось і прийшли ...
орди - гості ...
залишають свої кості
спогадом у світі
ще й далеко десь світами
українські діти ...
Край чужий вони засіють
та прийдуть в хати жнивами
люди , та скажіть собі
що буде із вами
та без Бога
люди люди ...
горе мені з вами ...
[/b]
10.02.2025 9:57:07
https://www.youtube.com/shorts/UFCeFxdsBMs
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.07.2025
автор: Іван Українець