Не впіймаєш вітер-він простору володар,
припливи не зупиниш, їх володар-час,
лиш сяйне місяць таємничістю у водах,
й за вітром думка утече кудись від нас...
Все Божий план,чи ,може, збіг життя обставин,
звичайні речі,чи безліч таємниць,
коштовності не рукотворної оправи,
диво у кришталиках моїх зіниць?...
Чи ми миттєві,як у вітру, світом ,подих,
чи вічні в формулі текучості води,
прийдешні у життя,щоб бути злу на осміх,
й воно украло наші пройдені сліди?
У розумі війна,йдуть дивні поєдинки,
води і вітру,радості й печалі,
чи ми-ніщо,чи в нас є ,таки,суть пір"їнки,
вага душі,прекрасна у началі?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044590
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2025
автор: Межа реальності