[b]Не встигнули сховатись у добрі
і зло настигло всіх війною .
чи винен я , а може винні всі
біда і лихо , й все накрилося ...
великою ... великою ...
звіздою ...
не сняться мирні більше сни
воронки вже на полі замість бульби
снаряди навколо ростуть ніби гриби
ба ...
навіть бурянів за скелями брехні не видно
й не стидно
вже нікому
тільки кидаємо всіх ворогів подалі
вже всіх ...
пославши і
туди самі прийшли ...
не знали ... ???
все повертається назад
що іншим ми казали вже робити
самі там опинилися у наріканні
і в прокльонах власних днів
бо вже дітей своїх
прокльонами в лихе майбутнє ...
посилали ...
[/b]
03.10.2024 7:18:59
https://www.youtube.com/shorts/Pcmkz3NslXM
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044582
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2025
автор: Іван Українець