Пом’яни нашу землю у царині сну

Забери-но  від  мене  байдужості  сіль-
Розсипати  позаду,  чи  сіяти  поруч  -
Ось  росте  конюшина  під  ноги  праворуч
І  горобчик  ховається  ранком  у  хміль  ,
Щоби  легше  було  витягати  зі  скронь
Думку  довгу  марку  у  зростаючій  болі  ,
Наче  казку  для  тих,  що  шукають  в  стодолі
Ворогів  і  ведуть  перехресний  вогонь
Серед  цифри  сухої,  у  стані  чужих
Аутистів,  знайшовших  себе  у  TikTok(у)
В  конюшині  праворуч,  не  далі  півкроку.
Де  твій  син  ?  -  Нерухомо  в  могилі  лежить!

Пом’яни  нашу  землю  у  царині  сну  -
Їй  хотілось  дітей  і  розумних  і  щирих,
Ніби  тих,  що  під  склом  ідеальним  курсивом
Вже  в  реєстрі  у  списках  на  довгу  війну.

Що  лишається  далі,  коли  ми  помрем  -
Тим  за  склом,  за  півкроку,  в  ранковому  полі  ?  -
Звичка  знову  шукати  свободи  і  волі
Із  палаючим  серця  холодним  вогнем…

Малюнок
My  Yearbook  Memories  
by  Scott  Bergey

p/s
https://www.youtube.com/watch?v=bfZ1TsD2sms

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044580
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.07.2025
автор: bloodredthorn