Тільки великому Пантелеймону, великому мученику
і лікарю — молодому! —
в любові присвячується
Він — не сховатись — з кореня
Єссея!
Вселенну надули — і —
вселенну надута, говоряча,
фарисейська, —
вселенна — комедія, і концерт,
серце — цент
Христос — не концерт
Спаситель! —
Він
Викуп! — за серце
«...сину, дай Мені серце,
дай Мені
своє серце.» —
а... надута, говоряча, фарисейська,
ось і стільки
добре ж! царський Пантелеймон — поет
в ділі
писано ж:
«...жоден воїн
що служить справді
Єдиному Царю
не влізатиме...» в хатність
і не почати
ні з середи, а ні
в понеділок
ах балда — і твоя — середа
і кипляче олово не прийняло
мудреця і служителя слова...
і... надута, говоряча, фарисейська —
ось і настільки
і що це надуто
за надутість — і в гетто?
І щоб — настільки???
Й що «бульбашки»?
А навкОло?
Це Пантелеймон — поет в ділі:
що в морі
чимось відпилено від шиї
млинове коло...
о, як навчились й
на мене нападати
і коли я ласую чеабАтою
— це
мов Пантелеймон стоїть
знов
перед царем,
що дурний як російський, —
а наближуються — з моря, —
« з ним кінчено» —
ще лиш доповідати!..
і — знов все я:
знов
вселенну надули —
й говоряча, надута, і фарисейська
і концерт:
серце — цент...
Христос — не концерт!!!
«...сину,
сину, дай Мені
твоє серце!..»
й це я отак й пригожусь —
для доброї
світу половини!
хто
в це — повірив:
випустили звірів
(опущених людей?)
пред ним
злагідніли
звірі...
27.07.2025,
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2025
автор: Шевчук Ігор Степанович