По дорозі пильній, що на Конотоп,

По  дорозі  пильній,  що  на  Конотоп,

Йде  хлопчисько  з  мамою,  ніжками  топ  –  топ.

 Мама  дуже  втомлена,  хлопчика  веде,

Але  їм  від  доленьки    дітися  ніде.



Але  їм  від  доленьки    дітися  ніде.  (попробовать  после  каждого  столбика)

 

В  прийми  йдуть  до  родичів,  в  місто  Конотоп,

Хлопчик  йде  за  мамою,  ніжками  топ  –  топ.

 З  місьць  йдуть  пограбованих,  спалених  ордой,

Дивом  урятовані,  від  навали  той.

 

Дивом  урятовані,  від  навали  той.



Йдуть  до  мами  родичів,  в  місто  Конотоп,

Нема  хліба  й  овочів,  тільки  ніжки  топ...

 Між  млинами  старими,  мама  йде  та  син,

Повстрічавсь  з  отарою,  їм  пастух  один.

 Повстрічавсь  з  отарою,  їм  пастух  один.



Він  побачив  жінку,  що  дитя  веде,

Та  й  збагнув,  що  бідним  дітися  ніде.

 В  мить  ту  доля  разом,  об’єднала  всіх,

І  лунав  довкола  той  дитячий  сміх.

І  лунав  довкола  той  дитячий  сміх.



 Через  рік  дорогою,  що  на  Конотоп,

Йшов  з  батьками  хлопчик  той,  ніжками  топ  –  топ...

Через  рік  дорогою,  що  на  Конотоп,


Йшов  з  батьками  хлопчик  той,  ніжками  топ  –  топ...




Йшов  з  батьками  хлопчик  той,  ніжками  топ  –  топ...




Йшов  з  батьками  хлопчик  той,  ніжками  топ  –  топ...



ОРИГИНАЛ  СТИХОТВОРЕНИЯ

           По  дорозі  пильній,  що  на  Конотоп

 

По  дорозі  пильній,  що  на  Конотоп,

Йде  хлопчисько  з  мамою,  ніжками  топ  –  топ.

 

Мама  дуже  втомлена,  хлопчика  веде,

Але  їм  від  доленьки    дітися  ніде.

 

В  прийми  йдуть  до  родичів,  в  місто  Конотоп,

Хлопчик  йде  за  мамою,  ніжками  топ  –  топ.

 

З  місьць  йдуть  пограбованих,  спалених  ордой,

Дивом  урятовані,  від  навали  той.

 

Йдуть  до  мами  родичів,  в  місто  Конотоп,

Нема  хліба  й  овочів,  тільки  ніжки  топ...

 

Між  млинами  старими,  мама  йде  та  син,

Повстрічавсь  з  отарою,  їм  пастух  один.

 

Він  побачив  жінку,  що  дитя  веде,

Та  й  збагнув,  що  бідним  дітися  ніде.

 

В  мить  ту  доля  разом,  об’єднала  всіх,

І  лунав  довкола  той  дитячий  сміх.

 

Через  рік  дорогою,  що  на  Конотоп,


Йшов  з  батьками  хлопчик  той,  ніжками  топ  –  топ...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044539
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2025
автор: Валерій Лощицький