Чомусь не пишеться мені -
Щось не приходять більше вірші.
Натомість дні прийшли сумні
Із кожним разом гірші й гірші.
Гримить довкілля круг села.
Буденність вся в страшних новинах:
Орда й до нас уже дійшла -
Сосідні села вже в руїнах!
Потрібно людям десь втікать -
В ту сторону, яка привітна,
Де двері зовсім не двигтять
І зло не стукає по вікнах.
Та тяжко кинуть рідний край,
Де рідна кожна бур'янина...
Ти, Боже, ворога карай,
За що страждає Україна?
За що нам дав таких "братів"
Та їм в придачу злої сили?
Вони ж давно з покон віків
Нас убивали і гнітили!
Дай, Боже, щоб в останній раз
Вони Вкраїну плюндрували
І їм зроби дороговказ
Щоби додому вирушали.
Хоч зупини бісівську рать.
Надай для них лише могили.
Щоб не прийшлось землі страждать
Яку іще не осквернили.
Бо в густині невтішних фарб
Так тяжко вірити у долю,
Що мій сільський не хитрий скарб
Та й розлетиться десь по полю!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044536
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2025
автор: Шарм