***
Здригається громом загублене, сковане тіло,
Всередині - холод, крадеться назовні мечем.
Стояти чи бігти? Без тургору сріблено-біло.
Кричати б у світло, вимовно знімілим сичем.
Рух? - Без надії. Не стримати погляд назовні,
Не збити подію, не змити останній білет.
Зривається небо у душах і в мінному полі.
Затягнуто наглухо сивий, кривавий корсет.
Гримить без упину: кричить у міста́ канонада.
І люди у клітках складають жало́бні світи.
Якби ж тільки тиша - безжально забута принада,
Якби ж тільки очі, безвинні і вже не пусті...
13.07.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044528
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2025
автор: Сара Ґоллард