Полетіли у вирій журавлі
Понесли моє літечко з собою.
І згубився цвіт весни на землі,
Стелиться сивий туман над рікою.
А я на березі ріки стою,
Чекаю тебе наче зірку з неба.
Шукаю в осінь - маків цвіт в маю,
Думаю моя квіточко про тебе.
Я йду в осінь - золотий листопад,
Впав перший сніг до ніг, дощі, морози.
Худерлиця замітає наш сад,
Із очей котяться наче град сльози.
Кажуть, що чоловіки не плачуть...
Лиш мовчать, ховають печаль на щоці.
Зітруть із очей сльозу гарячу,
Несуть свій важкий хрест у своїй руці.
Забіліли ,як сніг мої скроні
Я тебе чекаю з далеких доріг .
Знов в полі цвітуть маки червоні,
Квітку , як цвіт кохання стелю до ніг.
Де живе любов, там щасливий ти!
І квіти кохання цвітуть у серці..
На крилах злітаємо крізь світи ,-
Щоб пити любов, як воду з відерця.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2025
автор: Чайківчанка