Не згадую, не згадую про осінь,
Ще місяць літа, сонця і тепла.
Ще кожен ранок ягідку приносить,
І п'ють веселки воду з джерела.
І дні пливуть повільно, наче хвилі,
Сміється сонях - жовта голова!
А на стерні цвітуть ромашки білі,
Бо літо літом, а уже жнива.
І маки при дорозі червоніють ,
Волошки синьоокі на межі.
Вони так щиро сонечку радіють,
Не допускають осінь до душі.
Не згадую про осінь, вірю в літо!
Найкращі миті в серці зберегла!
Для зорепадів небо вже відкрито,
А я ж іще щаслива не була.
Ще не була, та неодмінно буду,
Воно мені являється вві сні.
Я з вами щедро поділюся, люди,
Як доля вділить щастячка мені!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044482
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2025
автор: majra