Все майже так, як і було раніше -
Чуття мої не з'їв програмний збій.
Хоч не пишу давно тобі я віршів,
Незримо ти живеш в моїй добі.
Щодня з тобою я стрічаю днину
Й у ніч несусь з тобою на коні.
І не важливо, з ким ти в цю хвилину,
Що у реалі в тебе і вві сні.
Тим вже, що є, ти гоїш мої рани,
Ти - ясне сонце, небо голубе.
І хай моїм ніколи ти не станеш.
Рада, що я люблю саме тебе!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2025
автор: Крилата (Любов Пікас)