Підкажи-но, Сонечко, щастя ще далеко?
Чи воно сховалося у гнізді лелеки?
Чи невже розтануло, мене не дійшовши?
Чи пішло стежиною довшою за довшу?
Підкажи-но, Місяце, як його діждати?
Я б його не скривдила, стала б шанувати.
Я б йому насипала зерняток пшениці.
Не тримала б замкненим у тісній темниці.
Відчинила б вікна всі - хоче, хай літає.
Та хоча б, хоч інколи все ж таки вертає.
Щоб зігріло серденько, досі ще розбите,
Щоб розквітла квіточка, сльозами полита.
Повертайся, Щастячко, я давно чекаю.
Разом з ранком сонячним, десь з -за небокраю.
Огорни -но спокоєм душу ненадовго,
Та торкнися лагідно серця ще живого.
26.07.25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2025
автор: Наталі Рибальська