Ти знаєш на смак правду всіх барикад
І твій поцілунок, як вирок.
Ти, навіть, вбиватимеш щиро.
То нащо чекаємо миру?
Навіщо оцей маскарад?
Вони добровільно спустилися в ад.
Навіщо ти їм дорікаєш,
Як сам завжди пекла тікаєш?
Як треба - віддай їм, що маєш.
Навіщо оцей маскарад?
Казали хто світлий, той начебто свят.
Та ти не Ісус, і не Шива.
Співаєш до того ж фальшиво.
Мовчи. І без тебе паршиво.
Навіщо оцей маскарад?
То кажеш не зміг обійтися без втрат
Та дзеркало плавить брехнею.
О, правдо, ти що зробив з нею?
Ти більше не бог, Одісею.
Навіщо оцей маскарад?
Кому буде краще від мудрих порад,
Якщо загрібати без міри?
Що втримає: страх або віра?
Чи присмак страждання і сіри?
Навіщо оцей маскарад?
Нас знову шикують, ведуть на парад.
Не хочеш? А як же сумління?
Колись, ти був зойк покоління.
Тепер ти лише белькотіння.
Навіщо оцей маскарад?
Стій тихо допоки триває обряд.
Так, ми у пентаклі. Нас двоє.
Ти прагнеш дороги героя?
Іди-но, шукай свою Трою.
Навіщо оцей маскарад?
Ти сам собі рай і ти сам собі ад.
А лотос росте в баговинні.
Хіба забагато ми винні,
Що наші бажання невпинні?
Навіщо оцей маскарад?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2025
автор: Seth