Війна… Жнива…

***
Згоряє  літо  на  пательні,
Підсмажене  на  всі  кінці.
Вітри  -  розлючені  гінці,
Біжать  крізь  димові  тунелі  -
Вогні  війни  різкі,  пекельні.

***
Завиває  вітер,  зводять  руки  віти  -
Не  для  них  пустельні,  марсові  поля.
Tочиться  знедолена  війна,
Зболено  спалахує  земля.

***
Неба  поле  -  голе,
Перекотиполем
Місяць  котиться  за  край.
Доле,  наша  доле,
Не  дружи  із  болем,
На  землі  хай  квітне  рай!

***
Поле  неголене,
Щастя  намолене,
Зазолотились  жита.
Сіється,  віється,
Подумки  мріється  -
В  гості  приходять  жнива.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044437
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2025
автор: Lana P.