Моя мила
Ой у полі, на приколі, стояла конячка,
А у неї, на поводочку, була срібна бляшка.
Де взялась(ся), ніхто не знає, і ніхто не бачив,
Боюсь мила, я за тебе, щоб ніхто не звабив.
Приспів:
Моя мила, моя люба,
Я ж тебе кохаю,
І вдосвіта, і ввечері,
Додому чекаю.
І вдосвіта, і ввечері,
Додому чекаю.
Моя мила, моя люба, знаю що вернешся,
Зійде райдуга у небі,і води напʼється.
Прошу мила, прошу люба,вертайся додому,
Бо забудеш на чужині свою рідну мову.
Приспів:
Моя мила, моя люба,
Я ж тебе кохаю,
І вдосвіта, і ввечері,
Додому чекаю.
І вдосвіта, і ввечері,
Додому чекаю.
Моя мила, моя люба, вже цвіте калина,
Ми чекаєм, поки мине, ця лиха година.
Коли згинуть воріженьки,розквітне країна,
Сяде за стіл, за святковий,вся наша родина.
Моя мила, моя люба,
Я ж тебе кохаю,
І вдосвіта, і ввечері,
Додому чекаю.
І вдосвіта, і ввечері,
Додому чекаю.
Автор: Олена Соляник©
26.07.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044430
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2025
автор: Олена Соляник