Дівчата! Навіщо, скажіть, ваша врода?
Навіщо ті сукні - парча і атлас?
А зачіски? Очі? Дала вам природа
доволі такого, щоб зводити нас.
Ми, хлопці, насправді вас файно любили
такими, як є, навіть геть без прикрас.
Навіщо оті макіяжі робили?
Мабуть, щоби з розуму зводити нас?
Навіщо ті погляди, очі грайливі?
А посмішки милі, перлини зубів?
В очах загадкових, як в морі, топили
усіх, хто корититися вам не схотів.
Дівчата! Навіщо потрібна вам врода?
Принадні наряди міняли весь час?
Вам в ноги стрункі ми поклали свободу.
Чарівні! Рабами зробили ви нас.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=104443
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 24.11.2008
автор: Максименко Л.