Доторкнутися до небес
Ще сплять і туманяться вікна багряним світанком,
А спів соловʼїний нас будить прискіпливо ранком.
Спросоння ідемо й біжимо ми наче в останнє,
Щоби попасти в теперішній світ, де не прощений рай.
Приспів:
Як доторкнутися нам до небес,
Щоб бачити там усі сто чудес?
Щоб світ відкривав свої нам простори,
І виросли крила у нашої долі.
Ну як доторкнутися нам до небес,
Щоб бачити там усі сто чудес?
Ніколи не має спокою в прийдешньому світі,
Допоки не скажемо: все добре і « болю» прощай.
Лиш зла не тримай ти на себе за прожиті роки,
За розум сталевий, що хоч і хотів, а пручавсь ( але чомусь пручавсь).
Згадати б усе, згадати б,та і щоб не забути,
Там двічі не бути, двічі не бути, двічі не бути.
Приспів.
Автор: Олена Соляник©
25.07.2025
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1044428
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2025
автор: Олена Соляник